1. Взаємозв’язок уваги та молитви
Існує три способи уваги та молитви, якими душа або сходить до досконалості, або скочується в загибель. Увага повинна бути так само нерозривно поєднана з молитвою, як душа з’єднана з тілом. Увага має йти попереду, немов пильний вартовий біля брами серця, розпізнаючи ворожі прилоги й відбиваючи перші приступи гріховних помислів. Слідом за увагою діє молитва, яка остаточно нищить і розсіює ті лукаві помисли, з якими боролася увага. Якщо увага оберігає молитву чистою, подвижник зростає у благодаті; якщо ж молитва залишається без уваги, її оскверняють пристрасні помисли, роблячи працю безплідною.
2. Перший спосіб молитви: омана фантазії (Прелесть)
Ознаки першого способу полягають у тому, що людина під час молитви підносить до неба руки й очі, а розумом починає живо уявляти небесні блага, чини ангелів, оселі праведників і картини зі Святого Письма. Збуджуючи цими образами свою чуттєвість, вона відчуває емоційне захоплення і навіть ронить сльози. Поступово серце такої людини наповнюється прихованою гординею: вона починає вважати свій стан особливою благодаттю. Цей спосіб неминуче веде до духовної омани (прелесті) й божевілля. Саме так спокусилися ті, хто бачив тілесними очима оманливе світло, вдихав уявні пахощі чи чув голоси. Вони приймали демона під виглядом ангела світла й гинули у відчаї та самогубстві.
3. Другий спосіб молитви: розумова боротьба в темряві помислів
Другий спосіб полягає в тому, що подвижник намагається силою інтелекту відірвати розум від видимих речей: він стримує почуття, досліджує свої думки та вслухається в слова молитви. Проте його розум перебуває лише в голові, ведучи нескінченну виснажливу війну з помислами, які постійно розсіюють увагу. Така людина подібна до воїна, який бореться вночі: він чує крики ворогів і приймає удари, але не бачить, звідки нападає супротивник. Потрапляючи в полон до пристрастей, вона марнує плоди своєї праці, бо її серце залишається закритим, а в душі зростає зарозумілість: вона зневажає інших і вважає себе здатною повчати ближніх. Цей спосіб дещо кращий за перший (як місячна ніч краща за безмісячну), проте не дарує справжнього миру душі.
4. Третій спосіб: ісихастське сходження розуму в серце
Третій спосіб — преславний і таїнственний, якого мало хто досягає в наш час. Його надійною основою є досконалий послух духовному отцю, який визволяє подвижника від житейських тривог і відсікає свавілля. Визволений від турбот розум знаходить здатність пильно стерегти серце від ворожих сітей. Цей спосіб полягає не в піднесенні очей до неба (як у першому) і не в ментальному втриманні думок у голові (як у другому), а в поверненні розуму всередину власного серця.
5. Три підвалини для практики внутрішньої уваги
Перш ніж стати на цей шлях, належить утвердити в собі три чесноти:
- Повна байдужість до житейської метушні — внутрішнє вмирання для мирських турбот.
- Чиста совість у всьому: перед Богом (не чинити нічого противного Його волі), перед духовним отцем (виконувати кожне слово без лукавства) та перед людьми (не чинити іншим того, чого не бажаєш собі).
- Абсолютна безпристрасність — свобода серця від жадоби до будь-якої земної речі (їжі, одягу, грошей).
6. Священний метод сердечної молитви
Сядь на самоті в тихій келії, зачини двері й збери свій розум від усякої тимчасової речі. Схили підборіддя до грудей, спрямуй внутрішній зір розуму разом із тілесними очима всередину грудей до місця фізичного серця, дещо стримай подих і намагайся знайти розумом центр серця.
Спочатку ти відчуєш там лише темряву, тісноту й важкість. Проте якщо будеш терпеливо й невтомно перебувати в цій внутрішній увазі день і ніч, станеться невимовне диво: розум віднайде місце серця і спогляне там духовний простір, сповнений Божественного світла, розсудливості та радості. Відтоді кожен пристрасний помисел, що тільки намагається наблизитися до серця, розум негайно розпізнає й нищить всесильним Іменем Спасителя: «Господи Ісусе Христе, помилуй мене!»
7. Чотири щаблі духовної драбини
Святий Йоан Ліствичник порівнює цей шлях із чотирма сходами сходження на Небо:
- Угамування пристрастей через береження серця (рівень новоначальних).
- Священний псалмоспів і молитва уст, що дарують духовну радість язику, коли пристрасті вже вщухли (рівень тих, хто робить поступ).
- Розумна молитва, коли розум невідступно перебуває в серці (рівень міцних у подвигу).
- Божественне споглядання (теорія) та осяяння нетлінним світлом (рівень досконалих).
Не можна починати духовне життя згори вниз; треба сходити послідовно від першого щабля до четвертого.
8. Побудова духовного дому
Хто намагається молитися високим спогляданням, маючи нечисте й неочищене від пристрастей серце, той бачить оманливі примари замість істини. Будуючи дім, спершу закладають міцний фундамент — очищення серця від пристрастей; потім зводять стіни — відбиття нападів ворога через зовнішні почуття; і лише наприкінці кладуть покрівлю — цілковите безмовне єднання душі з Господом. Отак зводьмо наш духовний дім у Христі Ісусі, Господі нашому, Якому належить слава на віки віків. Амінь.